Інший Шевченко

Інший Шевченко

Зібрання Музею українського живопису нещодавно поповнилося картиною знаного дніпропетровського майстра Володимира Ерліха (1924-2001).

Скільки в Україні, ні, у всьому світі портретів Шевченка? Того самого славетного Тараса. Коли очі закриті, який його образ спадає на думку? У кожусі. Чи у шапці. Монументальний. Суворе обличчя. Пронизливий погляд. А часто зустрінеш Тараса в вишиванці, такого, що скинув кожуха, такого який крутить вуса, а поглядом дірявить чи то аркуш, чи то чорнильницю?
А в музеї українського живопису – такий Тарас Шевченко є. Написав його Володимир Ерліх.Художник дніпропетровської школи. Ерліх вподобав портрет – як спосіб власного художнього виміру. Зображаючи певну людину – він подає епоху. Якимось дивним чином закодовуючи у портрет символіку, дух та ритми часу.
Він ніби узагальнює. Відомі його радянські жінки «ударниці»: «Вязальщица», «Мотальщица», «Прядильщица», – він вдало підкреслює вольову статуру та душевну красу жінки-трудівниці. Передає крізь них поезію, жіночність та відданість. Художник ніби крізь конкретну людську долю намаг ється розказати про мужність свого народу, його силу духу та героїзм. Серед портретів – герої війни та революціонери. Що сказати? Герої того часу, тієї інформаційної політики держави.
І тут… Шевченко. Портрет має паспорт Дніпропетровського художньо-виробничого комбінату. Штемпель Художфонду УССР. Увага, дата – 1990 рік. Криза. Купони. Народне незадоволення. У повітрі вже гуляє присмак Незалежності. І ось він Тарас. Інший. Не заштампований. Звідки? До 176 річниці з дня народження генія? Написана раніше до 175-ліття? Пізніше зареєстрована. Цікаво що зареєстрована! Володимир Ерліх міняє духовні ідеали? Виокремлює інші національними символи? Де картина «гуляла» далі – загадка. Винирнула у приватній колекції одного з дніпропетровських цілувальників мистецтва. Нещодавно ця унікальна робота поповнила скарбницю Музею українського живопису. Тарас у Ерліха дивний і нерозгаданий. Йому не зазирнути в очі. Можна в душу. Крізь живопис та поезію